ХІД УРОКУ

І. Вступне слово

 Вчитель.  Дорогі діти, у нас зараз пройде незвичайний урок. Сьогодні ми будемо говорити про мужність. Що ж ми розуміємо під словом “мужність”? (відповіді дітей)

 В тлумачному словнику записано: “Мужність – це риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо // відвага, сміливість”.

 А ось як написала про це одна відома поетеса у своєму вірші, який так і називається – “Мужність”:

Ми знаєм, що нині лежить на вагах

І що відбувається нині.

Час мужності пробив на наших часах

І мужність нас не покине.

Учениця 1

Му́жність — одна з чеснот,що відображає моральну силу при подоланні страху. Мужність часто виступає як здатність переносити страждання, включаючи фізичну біль.

Учень 2

У військовій справі.Мужність регулярно проявляється в екстремальних ситуаціях, наприклад, під час військових дій, тому мужність асоціюється з озброєним протистоянням. У багатьох країнах існують військові нагороди «За мужність».

Учениця 3

О́рден «За му́жність» I, II, III ступеня  — державна нагорода України — орден, який надається для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов'язку в умовах, пов'язаних з ризиком для життя.

Автор знаків ордена — художник Микола Лебідь.

Вчитель

Важкі часи настали для нашої держави. Нас хочуть розділити , але ми – українці – сильна нація, і Україна – єдина країна. Кожен з нас має любити свій народ, його культуру і традиції, як це робили ті, хто загинув за нашу незалежність на Майдані та на полі бою. Вшануємо пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання.

(Горить свічка пам’яті…)

Учень 4

Слава героям!

Герої, ви чиїсь сини та друзі;

Чиїсь кохані і чиїсь брати.

Ви віддали життя за рідну Батьківщину!

Ви полягли, хоч треба було йти!...

Учень 5

Вас не забути і не стерти пам’ять,

Ваша душа горітиме в віках,

Ви не боялись ні зусиль, ні смерті,

Боролись серцем з миром на вустах.

Вже не поверне Україна – мати тих патріотів,

Учень 6

Що в землі лежать…

Але вона ніколи не забуде

Про той незламний дух,

Що змусив їх стоять!

Учень  7

А скільки ще? Ще скільки вас загине, люди?

Життя не варте тих німих катів!

Вже не повернеться назад і більше вже не буде

Ні обіцянок, ні брехливих слів!

Вчитель

НЕБЕСНА СОТНЯ

На  початку революційних подій, коли нікому і в голову не могло прийти, чим усе обернеться, слова «Слава Україні! Героям Слава!» видавалися простим вітанням. Звісно, для частини протестувальників гасло мало важливий сенс, але для більшості було лише словами, котрими розпочинали свою промову численні оратори зі сцени Майдану.

Все стало на свої місця. Проте не лише «Слава Україні! Героям Слава!» набуло нового й точнішого змісту. Тепер зрозуміло, що «Слава – політичній нації», що «смерті ворогам» хочеться багатьом і досі, коли перед очима зринають кадри із вбитими та пораненими героями. Що «душу й тіло ми положим за нашу свободу» – це не просто абстрактні слова з гімну. Врешті-решт, що Майдан Незалежності – справді те місце, де здобували свою свободу. Це дивне, неймовірне місце, потужна точка енергії нашого народу, де встигли відчути все: і радість, і безвихідь, і горе, і біль, і гордість, і повагу.

По країні уже з’являються перші вулиці та площі, названі на честь героїв Майдану. Вони виникатимуть й надалі, і щоразу участь у їх відкритті й іменуванні все більше братимуть ті, хто ще донедавна називав Небесну Сотню .А ще маємо піклуватися про тих, хто залишився без найближчих людей. Без своїх: чоловіків і жінок, дітей та батьків, сестер та братів, рідних і друзів. Допомагати їм не раз в рік умовного 20 лютого, як у нас згадують про усіх потребуючих, а щоразу, при кожній нагоді. Не залишити їх з горем наодинці. Це найменше, що ми можемо зробити для них.

Але герої не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях.

Слава Україні!

Героям Слава!

Слава Небесній Сотні!

Учень 8

Мамо, не плач. Я повернусь весною.

 У шибку пташинкою вдарюсь твою.

 Прийду на світанні в садок із росою,

 А, може, дощем на поріг упаду.

Учень  9

 Голубко, не плач.

 Так судилося, ненько,

 Вже слово, матусю, не буде моїм.

 Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

 Розкажу, як мається в домі новім.

Учень 10

 Мені колискову ангел співає

 I рана смертельна уже не болить.

 Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

 Душа за тобою, рідненька, щемить.

Учень 11

 Мамочко, вибач за чорну хустину

 За те, що віднині будеш сама.

 Тебе я люблю. I люблю Україну

 Вона, як і ти, була в мене одна.

 Учень 12

А сотню вже зустріли небеса…

 Летіли легко, хоч Майдан ридав…

 І з кров’ю перемішана сльоза…

 А батько сина ще не відпускав…

Учень 13

 Й заплакав Бог, побачивши загін -

 Спереду-сотник, молодий, вродливий,

 І юний хлопчик в касці голубій ,

 І вчитель літній– сивий-сивий…

 І рани їхні вже їм не болять…

 Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

 Як крила ангела, злітаючи назад,

 Небесна сотня в вирій полетіла…

Учитель.  Пророчими виявилися слова . Автор цього вірша Степан …. трагічно загинув у зоні АТО 21 вересня , захищаючи цілісність нашої держави. Весь Тернопіль прийшов попрощатися зі своїм героєм.

Небесна сотня Хмельниччини

Вчитель

Чаплінський Володимир  с.Ногачівка Славутський район відкрито меморіальну дошку.

Людмила Шеремет, Хмельницький.

 71-річна Людмила Шеремет була смертельно поранена під стінами СБУ у Хмельницькому. Протягом трьох днів лікарі Хмельницької міської лікарні боролися за її життя. Куля пошкодила тканини головного мозку, і жінка, яка не приходила до свідомості весь цей час, померла.

Учениця 14

«Не маємо права забути, якою ціною нам дається перемога у мирний час. Не маємо права зрадити пам’ять, допустивши уже пройдені одного разу помилки

Учитель

Сергій Бондарчук,  Старокостянтинів.

Сергій Бондарчук був вчителем фізики у Старокостянтинівській гімназії, членом “Просвіти” та головою міської організації “Свобода”. Він регулярно їздив до Києва на Майдан, але повертався, щоб проводити уроки у школі.

20 лютого 2014 року загинув у Києві на вулиці Інститутській внаслідок вогнепального поранення, завданого снайпером.

Анатолій Корнєєв, с. Рудка Кам’янець-Подільського району.

«Вранці 20 лютого Майдан перейшов у контрнаступ. Люди з камінням, дрючками погнали добре екіпірованих бійців. Вони почали дряпатися на пагорб та бігти через вулицю Інститутську. Тут наші шляхи з Анатолієм Петровичем розійшлися. Він пішов правим флангом. Люди від куль снайперів падали як підкошені, жерстяні щити не рятували. Я прибіг до Жовтневого палацу, він уже був мертвий», - пригадує друг сім’ї Віктор Міщишин.

Микола Дзявульський, Шепетівка.

 56-річний Микола Дзявульський — громадський активіст, вчитель географії та біології, помічник-консультант народного депутата України Ігоря Сабія. Він очолював громадську організацію “Шепетівська спілка підприємців”. Неодноразово брав активну учать в організаціях мітингів в підтримку євроінтеграції.

 Загинув у Києві на вулиці Інститутській від пострілу снайпера 20 лютого.

Серед загиблих силовиків двоє подолян

Постраждали під час подій Євромайдану і представники внутрішніх військ та інших силових структур.

18-річний Олексій Сивулько із села Маниківці Деражнянського району восени пішов в армію і потрапив у внутрішні війська. Його частина базувалася у Донецькій області, під час подій Євромайдану її направили до столиці.

31-річний хмельничанин, капітан Дмитро Дунець помер через проблеми із серцем після добового чергування на Грушевського.

Вчитель історії

 Події на Сході країни

Війна на сході України — збройний конфлікт на території Донецької і Луганської області України між з одного боку — організованими та керованими з РФ незаконними збройними формуваннями Донецької і Луганської «народних республік», визнаних терористичними організаціями, за підтримки військових частин РФ та з іншого боку — українськими правоохоронцями із залученням Збройних сил України. Складова частина Російсько-української війни 2014 року.

Конфронтація насильства в регіоні розпочалася в середині квітня 2014 року, коли озброєні групи проросійських активістів почали захоплювати адмінбудівлі та відділки міліції у містах Донбасу (зокрема, у Слов'янську, Артемівську  та Краматорську ). Українська влада у відповідь заявила про проведення Антитерористичної операції із залученням Збройних сил . Поступово протистояння переросло у масштабний воєнний конфлікт.

Початок Антитерористичної операції

13 квітня 2014 р. в.о. президента України Олександр Турчинов заявив, що для того, щоб зупинити розгул тероризму, організованого російськими спецслужбами у східних регіонах України, Рада нацбезпеки та оборони розпочинає широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України .

Житель нашого міста  Ковальчук Василь , учень нашої школи ,встановив прапор України над звільненим Слов’янськом .

 Учитель

 Мешканців нашого міста теж торкнулися події на Сході країни . Віддали своє життя , не повернулися з війни.

Вони загинули , виконуючи свій громадянський обов’язок  в зоні АТО.

Повстюк  Андрій  Леонідович – учень нашої школи , заступник командира взводу – командир  розвідувального відділення 24 –ї  окремої механізованої  бригади  , старший се ржант , загинув 19 червня 2014 р. , загинув під Ямполем

Сковородін  Олексій Володимирович  - капітан , заступник начальника зв’язку 24 –ї  бригади , загинув 26  серпня 2014 р.

Суський  Вадим  Миколайович – підполковник інженерно – саперного батальйону  , загинув 31  серпня  2014 р. під Маріуполем .

Ознамець  Володимир Володимирович – медик в складі 128-ї  гірсько  –піхотної  бригади , загинув 7 жовтня 2014 р. під Артемівськом .

Ці люди – справжні герої. Вони загинули як герої і проводжають їх як героїв. В кожному районі, кожному місті й селі зупиняються процесії, що везуть домовини з тілами загиблих, і місцеві люди, навіть серед пізньої ночі, зі свічками в руках, в дощ і холод, зі слізьми на очах віддають останню шану героям.

Вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання .

Учитель

Ми всі сподіваємося на те , що в нашій державі буде мир . Україна буде вільною і незалежною державою !

На згадку про цей урок ми передамо малюнки і листи військовим в зону АТО. Нехай береже їх Бог.

Славутчанин  Сергій  Панюк  став лицарем  ордена Богдана  Хмельницького  3-го ступеня , випускник ЗОШ  I – III ступенів № 1 м. Славути .